Поїздка в АТО. Донецький аеропорт – Дебальцево

7 Nov

IMG_20141101_085119

   Сьогодні та вчора надходила тривожна інфомація про переміщення російських танків та активізації артобстрілів у Донецьку та Горловці. Гучною новиною стала загибель двох підлітків на безпосередній території шкільного стадіону у Донецьку. В мережі були також відомості щодо наступу танкової колони українських силовиків на позиції ворога між Ясиноватою та Авдіїївкою. Вже не перший місяць ведуться бої за утримання контролю над Донецьким аеропортом на північній околиці міста. Відважні “кіборги” 95-ої аеромобільної бригади ціною свого життя викарбовують в національній пам’яті сторінки новітньої історії нашої держави, перебуваючи під майже постійними обстрілами у самому терміналі, або напівпокинутому місцевими жителями селищі Піски.

   Мені разом із вже досвідченими волонтерами із Українки вдалось дістатись бойової позиції однієї з рот добровольчого батальйону “Дніпро 1”, що розташувалася на відносно безпечній відстані (4 км) з огляду на дальність мінометних обстрілів поблизу села Пісків. Бетонний міст із природними насипами піску та землі виявились найбезпечнішим місцем для розбиття табору на цій ділянці фронту. Польова кухня, розтавлені намети та барикади із мішків стали пристанищем для бійців-добровольців з різних куточків України іще з серпня місяця.

IMG_20141101_091901  IMG_20141101_092216

   Приємною несподіванкою став приїзд декількох БТРів із славнозвісними кіборгами 95-ої бригади. Чітка внутрішня дисципліна, бадьорий бойовий дух та належне забезпечення зброєю і технікою справили на всіх глибоке враження, включаючи бійців Дніпра. Після декількох маневрів на димлячому БТРі та показової стрільби із кулемета в бік позицій ворога бійці почували себе більш розкутішими та легше йшли на контакт: ділилися своїми думками та давали фотографуватись.

vlcsnap-2014-11-07-03h08m06s222  vlcsnap-2014-11-07-03h10m02s69

     Але незважаючи на загальне піднесення військових, мені довелося почути також дещо критики по відношенню до їхнього командування. Брак досвідчених артелиристів (наводчиків та коректіровщиків) через слабку навчальну підготовку позначився на меншій ефективності обстрілів. Дратівливою і незрозумілою для бійців стала команда “ожидайтє” навіть під час тривалих артударів противника. Підтвердилась інформація про злиття стратегічно важливої інформації заступником керівника АТО В’ячеславом Назаркіним (колишній начальник розвдіки ЗСУ) представникам армії РФ. Бійці висловлювались, що такі випадки державної зради є, на жаль, непоодинокими. Лунали скарги про занадто роздутий офіцерський штаб, які не приймають участі у самих бойових операціях, але займаються непотрібною канцелярією/бюрократією. Знаково, що також знайшлися ті, хто загалом не мали претензій до теперішнього командування і посилалися на великий розвал української армії “попєрєдниками”. На їхню думку Міністрество Оборони в порівнянні із іншими силовими відомствами мало жалюгідне фінансування, що далося взнаки одразу на початку війни. Як результат, майже половина необхідного одягу, харчів та подекуди навіть зброї лягло на плечі волонтерів.

IMG_20141101_091825

   Зі слів найстаршого із присутніх військового саме активізація російських військ на початку серпня дозволила сепаратистам втриматись на займаних ними позиціях і зупинула подальше просування наших підрозділів. Тому на його думку переговори щодо завтердження умов можливого перемир’я потрібно вести безпосередньо із Кремльом, адже “сєпари без підтримки рускіх” давно би вже здулись. Раптова активізація мінометних залпів зі сторони Донецька змусила нас припинити розмову, позаскакувати в машину і залишити небезпечну позицію.

   Побачити розбитий танк на узбіччі дороги – це не така вже рідкість для сучасного Донбасу. В умовах активних воєнних дій утилізація понівечиної техніки не являється першим пріорітетом.

 IMG_20141101_124522

   На додачу до перевезення волонтерських посилок 95-ій бригаді ціллю нашої поїздки було забрати одного із бійців добровольчого батальйону “Київська Русь” у відпустку. Житель Українки Володимир перебував в зоні АТО починаючи з серпня, тому відвідування дому для нього та його близьких мало стати великою подією. Його товариші по позиції на околицях міста Дебальцево, зі слів чоловіка, за цей час стали майже рідними, адже разом вони ділили ночліг у наметі, зварений борщ та мінометні залпи у бік “сєпарів”. Не обійшлось без сумних спогадів і на цей раз. З їхньої роти загинуло 2-оє бійців, які попали у “підкову” – засідку ворога, незважаючи на дані розвідки отримані заздалегідь. Зі слів бійців, в даній ситуації винуватий був комбат Висота (позивний), який через власну дурість не взяв до уваги дані розвідників щодо розташування противника…

   Із позитиву не можна не зазначити міжусобиці по ту сторону лінії фронту, розв’язані між сєпарами та казачкамі Войска Донського. За твердженням військових, банд-угрупування “єбенели” один одного мінометами за право домінувати на зайнятих позиціях одного разу аж 2 години (як тут не згадати чутки за право на 2 рабів). Такі розбіжності у лавах нашого противника не можуть не радувати. Слава Україні!

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google photo

You are commenting using your Google account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

%d bloggers like this: